асерторичний

асертори́чний

-а, -е.

Про судження, в якому лише констатується факт, але не виражається його логічна необхідність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асерторичний — АСЕРТОРИ́ЧНИЙ, а, е: △ Асертори́чне су́дження див. су́дження. Словник української мови у 20 томах
  2. асерторичний — асертори́чний (лат. assertorius, від assero – визнаю) ствердний. А-не судження – судження, в якому лише констатується факт, але не виражається його логічна необхідність. Словник іншомовних слів Мельничука