асесор
асе́сор
-а, ч., іст.
Засідатель казенної палати, військового суду та ін.
Колезький асесор — у дореволюційній Росії – штатський чин восьмого класу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- асесор — Асе́сор: — засідатель [46-1] Словник з творів Івана Франка
- асесор — асе́сор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- асесор — Асе́сор. Асесор, засідатель. На вість о випадку має начальник контрольного обшару скарбового дібрати собі асесора (начальника громади або жандарма) і сейчас на місци випадку провірити обставини і пересьвідчити... Українська літературна мова на Буковині
- асесор — Радник, див. консультант Словник чужослів Павло Штепа
- асесор — АСЕ́СОР, а, ч., іст. Засідатель казенної палати, військового суду та ін. Асесори, ісправники За мною ганяють, – Більше ж вони людей вбили, Як я гріхів маю! (з народної пісні); У 1777 році... Словник української мови у 20 томах
- асесор — Засідатель королівського суду Словник застарілих та маловживаних слів
- асесор — асе́сор (лат. assessor, від assideo – засідаю) судова службова особа в Стародавньому Римі (помічник претора), в країнах середньовічної Європи та деяких буржуазних державах (напр., у Німеччині). В Росії посаду А. запроваджено реформами Петра І. Колезький А. – в дореволюційній Росії цивільний чин. Словник іншомовних слів Мельничука
- асесор — Асе́сор, -ра; асе́сори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- асесор — АСЕ́СОР, а, ч., іст. Засідатель казенної палати, військового суду та ін. Асесори, ісправники За мною ганяють, — Більше ж вони людей вбили. Як я гріхів маю! (Нар. лірика, 1956, 111); В 1777р. він [О. Словник української мови в 11 томах
- асесор — Асе́сор, -ра м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618. Словник української мови Грінченка