аспіратор

аспіра́тор

-а, ч.

1》 Прилад для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін.

2》 Пиловідсмоктувальне обладнання, що забезпечує затримання і відведення шкідливих речовин з повітря.

Значення в інших словниках

1. аспіратор — аспіра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аспіратор — АСПІРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Прилад для всмоктування газів, повітря тощо з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. аспіратор — аспіра́тор (від лат. aspiro – дму, видихаю) 1. В медицині – апарат для відсмоктування рідин з ран відкритих і закритих порожнин тіла. 2. В техніці – пристрій, яким відбирають проби газу з метою аналізу його складу й запиленості.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. аспіратор — АСПІРА́ТОР, а, ч. Прилад для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (Цікава хімія, 1954, 135).  Словник української мови в 11 томах