аспіратор
АСПІРА́ТОР, а, ч., спец.
1. Прилад для всмоктування газів, повітря тощо з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін.
Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (з наук.-попул. літ.).
2. Прилад для відсмоктування пороху з повітря у виробничих приміщеннях.
Встановити в цеху аспіратор.
3. Прилад для проведення аспірації (у 2 знач.).
Ще кілька коротких серій електрогідравлічних ударів і камінці у вигляді піску вимивають з операційного поля за допомогою спеціально сконструйованого аспіратора (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)