аспіратор
АСПІРА́ТОР, а, ч., спец.
1. Прилад для всмоктування газів, повітря тощо з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін.
Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (з наук.-попул. літ.).
2. Прилад для відсмоктування пороху з повітря у виробничих приміщеннях.
Встановити в цеху аспіратор.
3. Прилад для проведення аспірації (у 2 знач.).
Ще кілька коротких серій електрогідравлічних ударів і камінці у вигляді піску вимивають з операційного поля за допомогою спеціально сконструйованого аспіратора (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аспіратор — аспіра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аспіратор — -а, ч. 1》 Прилад для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. 2》 Пиловідсмоктувальне обладнання, що забезпечує затримання і відведення шкідливих речовин з повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аспіратор — аспіра́тор (від лат. aspiro – дму, видихаю) 1. В медицині – апарат для відсмоктування рідин з ран відкритих і закритих порожнин тіла. 2. В техніці – пристрій, яким відбирають проби газу з метою аналізу його складу й запиленості. Словник іншомовних слів Мельничука
- аспіратор — АСПІРА́ТОР, а, ч. Прилад для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (Цікава хімія, 1954, 135). Словник української мови в 11 томах