1. Словник іншомовних слів Мельничука

аспіратор

аспіра́тор

(від лат. aspiro – дму, видихаю)

1. В медицині – апарат для відсмоктування рідин з ран відкритих і закритих порожнин тіла.

2. В техніці – пристрій, яким відбирають проби газу з метою аналізу його складу й запиленості. Застосовують переважно в гірничій, металургійній і харчовій промисловості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аспіратор — аспіра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аспіратор — -а, ч. 1》 Прилад для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. 2》 Пиловідсмоктувальне обладнання, що забезпечує затримання і відведення шкідливих речовин з повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аспіратор — АСПІРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Прилад для всмоктування газів, повітря тощо з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. аспіратор — АСПІРА́ТОР, а, ч. Прилад для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу, вмісту вологи і т. ін. Для збирання газів зручно застосовувати аспіратор (Цікава хімія, 1954, 135). Словник української мови в 11 томах