атакуючий

атаку́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до атакувати.

|| у знач. ім. атакуючий, -чого, ч. Той, хто атакує.

Значення в інших словниках

1. атакуючий — атаку́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. атакуючий — АТАКУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що атакува́льний. Енергійна, що вихлюпується через край, музика, атакуючі мелодійні ходи зачаровують глядачів (з газ.); // у знач. ім. атаку́ючі, чих, мн. Ті, хто атакують.  Словник української мови у 20 томах
3. атакуючий — АТАКУ́ЮЧИЙ, а, е. Діспр. акт. теп. ч. до атакува́ти; // у знач. ім. атаку́ючий, чого, ч. Той, хто атакує. Атакуючі прорвались до самого Перекопського валу (Гончар, Таврія.., 1957, 684).  Словник української мови в 11 томах