атакуючий
атаку́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до атакувати.
|| у знач. ім. атакуючий, -чого, ч. Той, хто атакує.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- атакуючий — атаку́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- атакуючий — АТАКУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що атакува́льний. Енергійна, що вихлюпується через край, музика, атакуючі мелодійні ходи зачаровують глядачів (з газ.); // у знач. ім. атаку́ючі, чих, мн. Ті, хто атакують. Словник української мови у 20 томах
- атакуючий — АТАКУ́ЮЧИЙ, а, е. Діспр. акт. теп. ч. до атакува́ти; // у знач. ім. атаку́ючий, чого, ч. Той, хто атакує. Атакуючі прорвались до самого Перекопського валу (Гончар, Таврія.., 1957, 684). Словник української мови в 11 томах