атиреоз

атирео́з

-у, ч.

Природжений або набутий розлад функції щитовидної залози.

Значення в інших словниках

1. атиреоз — атирео́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. атиреоз — АТИРЕО́З, у, ч., мед. Природжене або набуте порушення функції щитоподібної залози. Природжений атиреоз викликає затримку фізичного й психічного розвитку людини (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. атиреоз — атирео́з (від а... і грец. θυρεός – щит) природжене або набуте випадіння функції щитовидної залози.  Словник іншомовних слів Мельничука