атиреоз

АТИРЕО́З, у, ч., мед.

Природжене або набуте порушення функції щитоподібної залози.

Природжений атиреоз викликає затримку фізичного й психічного розвитку людини (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. атиреоз — атирео́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. атиреоз — -у, ч. Природжений або набутий розлад функції щитовидної залози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. атиреоз — атирео́з (від а... і грец. θυρεός – щит) природжене або набуте випадіння функції щитовидної залози.  Словник іншомовних слів Мельничука