баговиння

багови́ння

-я, с.

1》 збірн. Тонкі густі водорості.

2》 Те саме, що багно 1-2); болото.

Значення в інших словниках

1. баговиння — багови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. баговиння — БАГОВИ́ННЯ, я, с. 1. збірн. Тонкі густі водорості. І рибалка випливає, Несе на сорочку Баговиння зеленого (Т. Шевченко); Під прозорчастою, чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (І.  Словник української мови у 20 томах
3. баговиння — див. болото; водорості  Словник синонімів Вусика
4. баговиння — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм.  Словник синонімів української мови
5. баговиння — Багови́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. баговиння — БАГОВИ́ННЯ, я, с. 1. збірн. Тонкі густі водорості. І рибалка випливає. Несе на сорочку Баговиння зеленого (Шевч., 1, 1951,169); Під прозорчастою,чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. баговиння — Баговиння, -ня и баговіння, -ня с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.  Словник української мови Грінченка