балалаєчний

балала́єчний

-а, -е.

Прикм. до балалайка.

Значення в інших словниках

1. балалаєчний — балала́єчний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. балалаєчний — БАЛАЛА́ЄЧНИЙ, а, е. Прикм. до балала́йка. В Одеському кадетському корпусі, сформованому наприкінці XIX ст., були струнний, духовий і балалаєчний оркестри, театр (з мемуарної літ.); Балалаєчний супровід.  Словник української мови у 20 томах
3. балалаєчний — БАЛАЛА́ЄЧНИЙ, а, е. Прикм. до балала́йка.  Словник української мови в 11 томах