Словник української мови у 20 томах

балалаєчний

БАЛАЛА́ЄЧНИЙ, а, е.

Прикм. до балала́йка.

В Одеському кадетському корпусі, сформованому наприкінці XIX ст., були струнний, духовий і балалаєчний оркестри, театр (з мемуарної літ.);

Балалаєчний супровід.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. балалаєчний — балала́єчний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. балалаєчний — -а, -е. Прикм. до балалайка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балалаєчний — БАЛАЛА́ЄЧНИЙ, а, е. Прикм. до балала́йка.  Словник української мови в 11 томах