баналітет
баналіте́т
-у, ч.
У феодальній Західній Європі спершу – монопольне право сеньйора брати плату з селян за користування майном суспільного значення; пізніше – грошові побори з селян за право здійснювати ці господарські операції у себе вдома.
Великий тлумачний словник сучасної української мови