бандажник

банда́жник

-а, ч.

Той, хто займається виготовленням бандажів.

Значення в інших словниках

1. бандажник — банда́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бандажник — БАНДА́ЖНИК, а, ч., спец. Той, хто виготовляє бандажі. Бандажник третього розряду повинен знати будову спеціальних пристроїв та контрольно-вимірювальних приладів для визначення температури нагрівання бандажів (із журн.  Словник української мови у 20 томах