бандажник

БАНДА́ЖНИК, а, ч., спец.

Той, хто виготовляє бандажі.

Бандажник третього розряду повинен знати будову спеціальних пристроїв та контрольно-вимірювальних приладів для визначення температури нагрівання бандажів (із журн.);

До переліку важких робіт і робіт, пов'язаних зі шкідливими та небезпечними умовами праці, який затверджено Міністерством охорони здоров'я України, внесено також професію бандажника (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бандажник — банда́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бандажник — -а, ч. Той, хто займається виготовленням бандажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови