бандур ба́ндур -а, ч. діал. Утримувач будинку розпусти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бандур — Бандур, -ра ж. Содержатель публичнаго дома. Желех. Словник української мови Грінченка