банко

ба́нко

невідм., с.

1》 фін. Ціна або курс, за яким банк купує чи продає цінні папери.

2》 Будівельний матеріал на основі глини з соломою.

Значення в інших словниках

1. банко — ба́нко (від італ. banco – лава) 1. Ціна або курс, за якими банк продає й купує цінні папери. 2. Будівельний матеріал – суміш глини з соломою. Див. також саман.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. банко — рос. банко (від італ. banco — лава) — ціна, курс, за яким банк здійснює купівлю-продаж цінних паперів.  Eкономічна енциклопедія
3. банко — (афр.) Назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман).  Архітектура і монументальне мистецтво