банко
ба́нко
невідм., с.
1》 фін. Ціна або курс, за яким банк купує чи продає цінні папери.
2》 Будівельний матеріал на основі глини з соломою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банко — ба́нко (від італ. banco – лава) 1. Ціна або курс, за якими банк продає й купує цінні папери. 2. Будівельний матеріал – суміш глини з соломою. Див. також саман. Словник іншомовних слів Мельничука
- банко — рос. банко (від італ. banco — лава) — ціна, курс, за яким банк здійснює купівлю-продаж цінних паперів. Eкономічна енциклопедія
- банко — (афр.) Назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман). Архітектура і монументальне мистецтво