банко

ба́нко

(від італ. banco – лава)

1. Ціна або курс, за якими банк продає й купує цінні папери.

2. Будівельний матеріал – суміш глини з соломою. Див. також саман.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банко — невідм., с. 1》 фін. Ціна або курс, за яким банк купує чи продає цінні папери. 2》 Будівельний матеріал на основі глини з соломою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. банко — рос. банко (від італ. banco — лава) — ціна, курс, за яким банк здійснює купівлю-продаж цінних паперів. Eкономічна енциклопедія
  3. банко — (афр.) Назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман). Архітектура і монументальне мистецтво