банко
ба́нко
(від італ. banco – лава)
1. Ціна або курс, за якими банк продає й купує цінні папери.
2. Будівельний матеріал – суміш глини з соломою. Див. також саман.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банко — невідм., с. 1》 фін. Ціна або курс, за яким банк купує чи продає цінні папери. 2》 Будівельний матеріал на основі глини з соломою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- банко — рос. банко (від італ. banco — лава) — ціна, курс, за яким банк здійснює купівлю-продаж цінних паперів. Eкономічна енциклопедія
- банко — (афр.) Назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман). Архітектура і монументальне мистецтво