банькач

банька́ч

-а, ч.

Із банькатими очима.

Значення в інших словниках

1. банькач — Банькач, -ча м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.  Словник української мови Грінченка