Словник української мови Грінченка

банькач

Банькач, -ча

м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. банькач — -а, ч. Із банькатими очима.  Великий тлумачний словник сучасної мови