Словник української мови Грінченка

банюр

Банюр, -ра

м.

1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390.

2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.

Словник української мови Грінченка