банькач

Банькач, -ча

м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банькач — -а, ч. Із банькатими очима. Великий тлумачний словник сучасної мови