баньян

банья́н

див. баніан.

Значення в інших словниках

1. баньян — банья́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. баньян — БАНЬЯ́Н, БАНІА́Н, а, ч. Назва двох видів величезних фікусів з повітряними коренями, які служать підпорами для могутньої крони. Фікус еластичний на волі утворює із стовбура і гілок повітряне коріння, перетворюючись на велетенський баньян (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. баньян — банья́н див. баніан  Словник іншомовних слів Мельничука
4. баньян — 1. фікус бенґальський; дерево з родини шовковицевих, батьківщина Сх. Індія; тонкий стовбур утворює багато звисаючих коренів, які, досягнувши землі, вкорінюються; з б. одержують дубильні речовини й шелак;...  Універсальний словник-енциклопедія