баньян

БАНЬЯ́Н, БАНІА́Н, а, ч.

Назва двох видів величезних фікусів з повітряними коренями, які служать підпорами для могутньої крони.

Фікус еластичний на волі утворює із стовбура і гілок повітряне коріння, перетворюючись на велетенський баньян (із журн.).

Значення в інших словниках

1. баньян — банья́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. баньян — див. баніан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баньян — банья́н див. баніан  Словник іншомовних слів Мельничука
4. баньян — 1. фікус бенґальський; дерево з родини шовковицевих, батьківщина Сх. Індія; тонкий стовбур утворює багато звисаючих коренів, які, досягнувши землі, вкорінюються; з б. одержують дубильні речовини й шелак;...  Універсальний словник-енциклопедія