баня
БА́НЯ¹, і, ж.
1. Те саме, що ла́зня.
Показався і місяць з-за гори – повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний);
Сходили на базар, помилися у бані (В. Сосюра);
* У порівн. Тепло, як у бані (Номис).
2. тільки одн., перен., розм. Прочуханка, прочухан.
Явдоху б'ють .. – Звели лишень покинути Явдоху, нехай відпочине після такої бані (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Знову була йому [Гаркуші] баня? (В. Кучер).
3. Прилад для рівномірного нагрівання чого-небудь гарячою водою, парою, повітрям і т. ін.
Нагріту на водяній бані масляну рідину наносять на вологе волосся (із журн.);
Якими саме унікальними пристроями обладнана лабораторія? – Це насамперед дистилятор, водяні бані, вакуумний насос, дві сушильні шафи, муфельна піч (з газ.).
◇ Завда́ти ба́ні див. завдава́ти;
(1) Крива́ва ба́ня – кровопролиття, нещадна різанина.
З усіх боків двору повалило варягів сила-силенна, і закипіла кривава баня перед очима в князя і посадника (П. Загребельний).
БА́НЯ², і, ж.
1. Опуклий дах, що має форму півкулі; купол.
Підійшли [некрути] ближче, побачили верховини церков – і з золотими банями, і з блакитними (Панас Мирний);
Пройшов [Григорій] тихо й засмучено, уважно вдивляючись у церкву, що пишалась на сонці великозірчатими банями (М. Івченко);
Вже показалась на обрії синя смуга .. лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (А. Шиян);
Оплески бризнули, хвилею вдарили в стіни, у двері і попливли над верхів'ями Ботанічного саду, золоченими банями Володимирського собору... (М. Олійник);
* У порівн. Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (М. Коцюбинський).
2. перен. Про сферичну поверхню або предмет такої форми.
І росте вона [рожа] сама одинока, під скляною банею чистої блакиті (Н. Кобринська);
І тоді раптом, майже коло самої землі, над ним [льотчиком] виникла баня парашута .. Приземлення було вдалим (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)