1. Словник української мови у 20 томах

баня

БА́НЯ¹, і, ж.

1. Те саме, що ла́зня.

Показався і місяць з-за гори – повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний);

Сходили на базар, помилися у бані (В. Сосюра);

* У порівн. Тепло, як у бані (Номис).

2. тільки одн., перен., розм. Прочуханка, прочухан.

Явдоху б'ють .. – Звели лишень покинути Явдоху, нехай відпочине після такої бані (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Знову була йому [Гаркуші] баня? (В. Кучер).

3. Прилад для рівномірного нагрівання чого-небудь гарячою водою, парою, повітрям і т. ін.

Нагріту на водяній бані масляну рідину наносять на вологе волосся (із журн.);

Якими саме унікальними пристроями обладнана лабораторія? – Це насамперед дистилятор, водяні бані, вакуумний насос, дві сушильні шафи, муфельна піч (з газ.).

◇ Завда́ти ба́ні див. завдава́ти;

(1) Крива́ва ба́ня – кровопролиття, нещадна різанина.

З усіх боків двору повалило варягів сила-силенна, і закипіла кривава баня перед очима в князя і посадника (П. Загребельний).

БА́НЯ², і, ж.

1. Опуклий дах, що має форму півкулі; купол.

Підійшли [некрути] ближче, побачили верховини церков – і з золотими банями, і з блакитними (Панас Мирний);

Пройшов [Григорій] тихо й засмучено, уважно вдивляючись у церкву, що пишалась на сонці великозірчатими банями (М. Івченко);

Вже показалась на обрії синя смуга .. лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (А. Шиян);

Оплески бризнули, хвилею вдарили в стіни, у двері і попливли над верхів'ями Ботанічного саду, золоченими банями Володимирського собору... (М. Олійник);

* У порівн. Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (М. Коцюбинський).

2. перен. Про сферичну поверхню або предмет такої форми.

І росте вона [рожа] сама одинока, під скляною банею чистої блакиті (Н. Кобринська);

І тоді раптом, майже коло самої землі, над ним [льотчиком] виникла баня парашута .. Приземлення було вдалим (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баня — ба́ня 1 іменник жіночого роду лазня; прилад для рівномірного нагрівання гарячою водою, парою, повітрям ба́ня 2 іменник жіночого роду опуклий дах, що має форму півкулі; купол ба́ня 3 іменник жіночого роду прочуханка розм. Орфографічний словник української мови
  2. баня — І, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична поверхня або предмет такої форми, а також переносно. На високому шпилі, на чолопочку, проти самої греблі біліла церква з п’ятьма банями (І.Нечуй-Левицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б. Літературне слововживання
  3. баня — (церкви) маківка, глава, р. верх, копула, (неба) склепіння, шатро, намет. Словник синонімів Караванського
  4. баня — I -і, ж. 1》 Те саме, що лазня. 2》 хім.Нагрівальний прилад, що його застосовують в лабораторній практиці. Водяна баня — нагрівальний прилад, в якому нагрівальним середовищем є вода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. баня — 1. лазня 2. це див. купол Словник чужослів Павло Штепа
  6. баня — Висловлення небажання мати з кимсь справу. Та ну їх в баню, коротше (С. Пиркало). Вже можеш дивитись на шампанське? — Іди в баню! — відмахнулася вона, вдавано ображаючись (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
  7. баня — Скляна посудина, банка Словник застарілих та маловживаних слів
  8. баня — ЛА́ЗНЯ (приміщення, де паряться та миються), БА́НЯ розм. Челканов доповів, що лазня готова, можна йти митися (І. Микитенко); — Піди в баню, попарся добре, а тоді приходь (О. Донченко). КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. Словник синонімів української мови
  9. баня — БА́НЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що ла́зня. Показався і місяць з-за гори — повний, червоний, неначе в бані паривсь (Мирний, III, 1954, 140); Сходили на базар, помилися у бані (Сос., Вибр., 1941, 17); *У порівн. Тепло, як в бані (Номис, 1864, № 14039). Словник української мови в 11 томах
  10. баня — (укр. < ст.слов. < лат.) Зовнішня частина купольного перекриття. Додатково див. глава, маківка. Отримувала форми: гриба — у Візантії, кількох східних і європейських країнах; груші — в Україні; конусу і парасольки — переважно в країнах Кавказу... Архітектура і монументальне мистецтво
  11. баня — Баня, -ні ж. 1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. І. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. Словник української мови Грінченка