баня

Баня, -ні

ж.

1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. І. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6.

2) Солеварня, солеварный заводь. Шух. І. 16. Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду. Гол. І. 177.

3) Минеральный цѣлебный источникъ. Вх. Лем. 390. ум. банька.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баня — ба́ня 1 іменник жіночого роду лазня; прилад для рівномірного нагрівання гарячою водою, парою, повітрям ба́ня 2 іменник жіночого роду опуклий дах, що має форму півкулі; купол ба́ня 3 іменник жіночого роду прочуханка розм. Орфографічний словник української мови
  2. баня — І, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична поверхня або предмет такої форми, а також переносно. На високому шпилі, на чолопочку, проти самої греблі біліла церква з п’ятьма банями (І.Нечуй-Левицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б. Літературне слововживання
  3. баня — (церкви) маківка, глава, р. верх, копула, (неба) склепіння, шатро, намет. Словник синонімів Караванського
  4. баня — I -і, ж. 1》 Те саме, що лазня. 2》 хім.Нагрівальний прилад, що його застосовують в лабораторній практиці. Водяна баня — нагрівальний прилад, в якому нагрівальним середовищем є вода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. баня — 1. лазня 2. це див. купол Словник чужослів Павло Штепа
  6. баня — БА́НЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що ла́зня. Показався і місяць з-за гори – повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний); Сходили на базар, помилися у бані (В. Сосюра); * У порівн. Тепло, як у бані (Номис). 2. тільки одн., перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  7. баня — Висловлення небажання мати з кимсь справу. Та ну їх в баню, коротше (С. Пиркало). Вже можеш дивитись на шампанське? — Іди в баню! — відмахнулася вона, вдавано ображаючись (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
  8. баня — Скляна посудина, банка Словник застарілих та маловживаних слів
  9. баня — ЛА́ЗНЯ (приміщення, де паряться та миються), БА́НЯ розм. Челканов доповів, що лазня готова, можна йти митися (І. Микитенко); — Піди в баню, попарся добре, а тоді приходь (О. Донченко). КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. Словник синонімів української мови
  10. баня — БА́НЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що ла́зня. Показався і місяць з-за гори — повний, червоний, неначе в бані паривсь (Мирний, III, 1954, 140); Сходили на базар, помилися у бані (Сос., Вибр., 1941, 17); *У порівн. Тепло, як в бані (Номис, 1864, № 14039). Словник української мови в 11 томах
  11. баня — (укр. < ст.слов. < лат.) Зовнішня частина купольного перекриття. Додатково див. глава, маківка. Отримувала форми: гриба — у Візантії, кількох східних і європейських країнах; груші — в Україні; конусу і парасольки — переважно в країнах Кавказу... Архітектура і монументальне мистецтво