баньян
БАНЬЯ́Н, БАНІА́Н, а, ч.
Назва двох видів величезних фікусів з повітряними коренями, які служать підпорами для могутньої крони.
Фікус еластичний на волі утворює із стовбура і гілок повітряне коріння, перетворюючись на велетенський баньян (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баньян — банья́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- баньян — див. баніан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баньян — банья́н див. баніан Словник іншомовних слів Мельничука
- баньян — 1. фікус бенґальський; дерево з родини шовковицевих, батьківщина Сх. Індія; тонкий стовбур утворює багато звисаючих коренів, які, досягнувши землі, вкорінюються; з б. одержують дубильні речовини й шелак;... Універсальний словник-енциклопедія