банькуватий

БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, груб.

Трохи банькатий, із витріщеними очима.

Питання стають лаконічніші. В банькуватих свіжих очах павутиниться задума (В. Винниченко);

Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (П. Кочура);

– Я їх [ворогів] не боюся. Отого банькуватого Бенедикта та лякатимусь! – огризнувся Людомир (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. банькуватий — банькува́тий прикметник вульг.  Орфографічний словник української мови
2. банькуватий — -а, -е, вульг. Трохи банькатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. банькуватий — див. витрішкуватий  Словник синонімів Вусика
4. банькуватий — БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, вульг. Трохи банькатий. Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 163); — Я їх [ворогів] не боюся. Отого банькуватого Бенедикта та лякатимусь! — огризнувся Людомир (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 109).  Словник української мови в 11 томах