банькуватий

банькува́тий

-а, -е, вульг.

Трохи банькатий.

Значення в інших словниках

1. банькуватий — банькува́тий прикметник вульг.  Орфографічний словник української мови
2. банькуватий — БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, груб. Трохи банькатий, із витріщеними очима. Питання стають лаконічніші. В банькуватих свіжих очах павутиниться задума (В. Винниченко); Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (П. Кочура); – Я їх [ворогів] не боюся.  Словник української мови у 20 томах
3. банькуватий — див. витрішкуватий  Словник синонімів Вусика
4. банькуватий — БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, вульг. Трохи банькатий. Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 163); — Я їх [ворогів] не боюся. Отого банькуватого Бенедикта та лякатимусь! — огризнувся Людомир (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 109).  Словник української мови в 11 томах