Значення в інших словниках
-
баришівник —
бариші́вник іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
баришівник —
БАРИШІ́ВНИК, а, ч., діал. Баришник. Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб'ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
баришівник —
БАРИШІ́ВНИК, а, чол., діал. Баришник. Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб’ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг (Іван Франко, VIII, 1952, 353).
Словник української мови в 11 томах
-
баришівник —
Баришівник, -ка м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Словник української мови Грінченка