барклай

баркла́й

-я, ч.

Прилад для спорядження патронів для дробової рушниці.

Значення в інших словниках

1. барклай — БАРКЛА́Й, я, ч. Пристрій для споряджання патронів до дробової рушниці. Вистріляні торішні набої, порох, шріт і навіть маленька бляшана мірочка й барклай одгонять мені тими ловецькими просторами.  Словник української мови у 20 томах