барклай

БАРКЛА́Й, я, ч.

Пристрій для споряджання патронів до дробової рушниці.

Вистріляні торішні набої, порох, шріт і навіть маленька бляшана мірочка й барклай одгонять мені тими ловецькими просторами. І я не знаю, чи вкладаю в яку іншу роботу стільки любові, дбайливості й старання, як у нескладне механічне набивання гільз (Б. Антоненко-Давидович).