батьковбивця

батьковби́вця

див. батьковбивець.

Значення в інших словниках

1. батьковбивця — батьковби́вця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. батьковбивця — БАТЬКОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж. Вбивця свого батька. Пізніше батьковбивця зізнався міліціонерам, якщо це можна взагалі назвати зізнанням, що до розправи над рідними його підштовхнула нібито потенційна загроза з їхнього боку зірвати синове самогубство, думку про яке чоловік виношував давно (з газ.).  Словник української мови у 20 томах