батьковбивця

БАТЬКОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж.

Вбивця свого батька.

Пізніше батьковбивця зізнався міліціонерам, якщо це можна взагалі назвати зізнанням, що до розправи над рідними його підштовхнула нібито потенційна загроза з їхнього боку зірвати синове самогубство, думку про яке чоловік виношував давно (з газ.).

Значення в інших словниках

1. батьковбивця — батьковби́вця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. батьковбивця — див. батьковбивець.  Великий тлумачний словник сучасної мови