батькувати
БАТЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
1. кого і без дод. Лаяти, сварити, образливо згадуючи при цьому батька.
Він .. дав волю серцю, став батькувати, лаятись... (Панас Мирний);
Потім доберем, кому дякувати, а кого батькувати (А. Головко).
2. рідко. Бути батьком (у 1, 3 знач.).
Ой і важко батькувати, маючи таку гарну та вродливу дочку, як Одарка в Юхима (Іван Ле);
Батьку козацький, славний лицаре!.. Час-пора йти на Вкраїну батькувати... (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)