батькувати —
батькува́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
батькувати —
-ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка.Лаяти, сварити, образливо згадуючи при цьому батька. 2》 неперех., рідко. Бути батьком (у 1, 3 знач.). 3》 Керувати. 4》 Бути тамадою. 5》 Розливати горілку по чарках.
Великий тлумачний словник сучасної мови
батькувати —
БАТЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. кого і без дод. Лаяти, сварити, образливо згадуючи при цьому батька. Він .. дав волю серцю, став батькувати, лаятись... (Панас Мирний); Потім доберем, кому дякувати, а кого батькувати (А. Головко). 2. рідко.
Словник української мови у 20 томах
батькувати —
БАТЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Лаяти, сварити, образливо згадуючи при цьому батька. Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись… (Мирний, І, 1954, 153); Потім доберем, кому дякувати, а кого батькувати (Головко, II...
Словник української мови в 11 томах
батькувати —
Батькува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7. 2) Быть отцемъ. Мил. 210. Быть посаженнымъ отцемъ.
Словник української мови Грінченка