Значення в інших словниках
-
бахурня —
[ VI, 141] «діти» (з гебр. bahur «юнак», їдіш bxor «первородний син») [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
-
бахурня —
бахурня́ іменник жіночого роду діти, дітвора діал.
Орфографічний словник української мови
-
бахурня —
БАХУРНЯ́, і́, ж., збірн., діал. Діти, дітвора. – Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! – кличе Стефко (І. Франко); Ще перед полуднем, саме коли босонога бахурня батькам у поле обід несе, гучно, аж надриваючись, ударив бубон на війтовій просторій садибі (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
бахурня —
бахурня́ (бахурні́) 1. незаконно народжені діти; байстрюки (ст)||бенькартерія 2. лайл. діти, дітвора (ст): Де ж ви, бахурня, так довго сиділи, у дідька? (Франко)||бенькартерія
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
бахурня —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
бахурня —
I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал.
Словник синонімів української мови
-
бахурня —
Бахурня, -ні ж. соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Словник української мови Грінченка