ж.соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
бахурня —
[ VI, 141] «діти» (з гебр. bahur «юнак», їдіш bxor «первородний син») [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
бахурня —
бахурня́ іменник жіночого роду діти, дітвора діал.
Орфографічний словник української мови
бахурня —
-і, ж., збірн., діал. Діти, дітвора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бахурня —
БАХУРНЯ́, і́, ж., збірн., діал. Діти, дітвора. – Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! – кличе Стефко (І. Франко); Ще перед полуднем, саме коли босонога бахурня батькам у поле обід несе, гучно, аж надриваючись, ударив бубон на війтовій просторій садибі (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
бахурня —
бахурня́ (бахурні́) 1. незаконно народжені діти; байстрюки (ст)||бенькартерія 2. лайл. діти, дітвора (ст): Де ж ви, бахурня, так довго сиділи, у дідька? (Франко)||бенькартерія
Лексикон львівський: поважно і на жарт