бачити
ба́чити
-чу, -чиш, недок.
1》 неперех. Мати здатність сприймати зором.
2》 перех. Сприймати очима, спостерігати.
|| Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь.
|| Зазнати, пережити. Бачити наскрізь.
Бачиш (бачите, бачте) у знач. вставн. сл. — вживається за потреби звернути чиюсь увагу на що-небудь.
3》 Добре розуміти, усвідомлювати.
|| в кому, в чому кого, що. Мати, вбачати.
4》 кого, що чим. Вважати, визнавати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови