Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
баяніст —
баяні́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
баяніст —
[байан’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
баяніст —
БАЯНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на баяні. Тут було вільніше. Товпилися тільки біля паперових килимів та біля баяністів, які награвали заморські мелодії, нещадно їх фальшивлячи (Б. Харчук); Цегляні сарайці, лікарняні понурі дахи. І, як пил, осіда містечкова пиха баяністів (Г. Усач).
Словник української мови у 20 томах
баяніст —
БАЯНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грав на баяні. І встали хлопці в повен зріст. Аж пил у колі стелиться, І вже виводить баяніст "Берізку" і "Метелицю" (Мал., III, 1957, 284).
Словник української мови в 11 томах