баяніст

баяні́ст

[байан’іст]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -сти^е, -с'т'іў

Значення в інших словниках

1. баяніст — баяні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. баяніст — -а, ч. Музикант, що грає на баяні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баяніст — БАЯНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на баяні. Тут було вільніше. Товпилися тільки біля паперових килимів та біля баяністів, які награвали заморські мелодії, нещадно їх фальшивлячи (Б. Харчук); Цегляні сарайці, лікарняні понурі дахи. І, як пил, осіда містечкова пиха баяністів (Г. Усач).  Словник української мови у 20 томах
4. баяніст — БАЯНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грав на баяні. І встали хлопці в повен зріст. Аж пил у колі стелиться, І вже виводить баяніст "Берізку" і "Метелицю" (Мал., III, 1957, 284).  Словник української мови в 11 томах