баєчка

ба́єчка

[байе^ичка]

-чки^е, д. і м. -йе^іц':і, мн. байе^ички, байе^ичок

дв'і байе^ички^е

Значення в інших словниках

1. баєчка — ба́єчка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. баєчка — -и, ж. Зменш. до байка I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баєчка — БА́ЄЧКА, и, ж. Зменш. до ба́йка¹. Навчає баєчка великого й малого (Л. Глібов); Ґалаґан у обмін на свою відмову дарував нам баєчку (Ю. Мушкетик); Роза ловила на собі чиїсь то осудливі, то побожні погляди і думала: про неї ця баєчка чи ні (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
4. баєчка — Ба́єчка, -чки, -чці; баєчки́, баєчо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. баєчка — БА́ЄЧКА, и, ж. Зменш. до ба́йка¹ 1. Навчає баєчка великого й малого (Гл., Вибр., 1957, 210).  Словник української мови в 11 томах
6. баєчка — Баєчка, -ки ж. ум. отъ байка.  Словник української мови Грінченка