баєчка
БА́ЄЧКА, и, ж.
Зменш. до ба́йка¹.
Навчає баєчка великого й малого (Л. Глібов);
Ґалаґан у обмін на свою відмову дарував нам баєчку (Ю. Мушкетик);
Роза ловила на собі чиїсь то осудливі, то побожні погляди і думала: про неї ця баєчка чи ні (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)