безбілетний
безбіле́тний
-а, -е.
1》 заст. Який не має паспорта, документа на проживання де-небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки.
2》 розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир.
Великий тлумачний словник сучасної української мови