безбілетний
БЕЗБІЛЕ́ТНИЙ, а, е.
1. заст. Який не має паспорта, документа на проживання де-небудь; безпаспортний.
Безбілетні бурлаки.
2. розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий.
Безбілетний пасажир.
Словник української мови (СУМ-11)