безбурний
БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний.
Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни (Рильський, І, 1956, 306).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний.
Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни (Рильський, І, 1956, 306).
Словник української мови (СУМ-11)