Словник української мови в 11 томах

безбурний

БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний.

Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни (Рильський, І, 1956, 306).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безбурний — безбу́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безбурний — -а, -е, поет. Спокійний, безтурботний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбурний — Небуремний, небурхливий, погідний, спокійний, тихий, тихенький  Словник чужослів Павло Штепа
  4. безбурний — БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний. Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, – Ідіть, дівчата й юнаки, Усі до виборчої урни (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  5. безбурний — СПОКІ́ЙНИЙ (про життя, старість, сон і т. ін. — протікання якого нічим не порушується), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, МИ́РНИЙ, ІДИЛІ́ЧНИЙ, БЕЗБУ́РНИЙ поет.  Словник синонімів української мови