безбурний
БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний.
Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, — Ідіть, дівчата й юнаки. Усі до виборчої урни (Рильський, І, 1956, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безбурний — безбу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- безбурний — -а, -е, поет. Спокійний, безтурботний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безбурний — Небуремний, небурхливий, погідний, спокійний, тихий, тихенький Словник чужослів Павло Штепа
- безбурний — БЕЗБУ́РНИЙ, а, е, поет. Спокійний, безтурботний. Щоб простелилося в віки Життя погоже та безбурне, – Ідіть, дівчата й юнаки, Усі до виборчої урни (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- безбурний — СПОКІ́ЙНИЙ (про життя, старість, сон і т. ін. — протікання якого нічим не порушується), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, МИ́РНИЙ, ІДИЛІ́ЧНИЙ, БЕЗБУ́РНИЙ поет. Словник синонімів української мови